Голова НКЦПФР України про оновлений криптозакон, майбутнє цифрових валют та власний біткоїн-досвід

24 квітня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлений законопроєкт про віртуальні активи та рекомендував його до першого читання. Він суттєво відрізняється від представлених раніше документів щодо регулювання ринку криптовалют від Мінцифри та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).Остання бере активну участь у розробці законодавства, а в ухваленому у 2022 році законі «Про віртуальні активи» фігурувала як основний регулятор криптовалют. Ми поспілкувалися із головою Комісії Русланом Магомедовим у прямому ефірі про все, що відбувається із легалізацією біткоїн-індустрії в Україні, його власний досвід взаємодії із криптовалютами та бачення їхнього майбутнього. У матеріалі викладена адаптована та відредагована розмова із Русланом Магомедовим. Повну версію дивіться на YouTube-каналі Incrypted.Про оновлений законопроєктКоли ухвалили закон «Про віртуальні активи», де визначено, що саме Комісія з цінних паперів та Національний банк є регуляторами ринку, на нас покладалося завдання розробити текст змін до Податкового кодексу, щоб запрацював основний закон. [Нагадаємо, закон «Про віртуальні активи» ухвалили ще у 2022 році, але набути чинності документ міг тільки після затвердження змін щодо оподаткування операцій із криптовалютами. Втім, згодом весь закон вирішили переписати з огляду на набуття Україною статусу кандидата до Євросоюзу. — прим.ред].Ми отримали міжнародну технічну допомогу, отримали [підтримку спеціалістів] Ernst&Young. З їхньою допомогою них ми взяли [до опрацювання стандарти] MiCA — всім зрозумілу європейську регуляцію. Чому MiCA? Життя цього законопроєкту досить довге. Чому, коли його розробка починалась, були дискусії про окремого регулятора, про якісь інші варіанти законодавства, яке можна було б прийняти в Україні? Тому що тоді членство в Європейському Союзі десь там маячило за обрієм, а зараз воно вже у нас перед очима. У нас є зобов’язання, і чим ближче ми до Євросоюзу, тим більше [вимог] нам треба виконати. На час, коли ми розробляли останню версію закону, MiCA вже була невідворотна. Тому просто взяли MiCA, і Комісія разом з Ernst&Young і нашими колегами з відповідних міністерств зробили версію закону на базі MiCA. Які податки хочуть стягувати з власників криптовалют в Україні: огляд нового законопроєкту 16.11.2023 19 хв 5385 читати Але Комісія не є суб’єктом законодавчої ініціативи, тому нашу пропозицію могли імплементувати повністю, частково або ж взяти якісь базові речі. Що зараз і відбулося.На мою думку, навряд чи нам вдасться прийняти якусь регуляцію, яка у контексті податків чи AML-речей буде значно легше, ніж MiCA. Не тому, що ми не хочемо. Просто так вже сталося, що ми не імплементували регулювання [крипторинку] раніше. Тому зараз ми імплементуємо лише те, що вимагає Євросоюз. Але якщо можна буде десь відступити [від цих вимог] або відтермінувати, щоб якісь норми не одразу набували чинності, ми ці механізми відтермінування хочемо застосувати — бо ми пам’ятаємо, що в нас повномасштабна війна. На це важливо зважати, бо з цим якось треба жити країні. Тому, можливо, нам всім це законодавство потрібно не зараз, а після кінця військового стану.Тому що зараз нам, на відміну від усього іншого світу, ще треба озиратися на те, що у нас війна. Це теж є додатковою перепоною для того, щоб воно [законодавство щодо криптоактивів] працювало у нас. На мою думку, все, що треба по мінімуму виконати, Україна буде виконувати. Будуть чіткі механізми й вимоги і, звісно, ми нікуди не дінемося. Але допоки цього немає, я гадаю, що криптоспільнота ще може попрацювати спокійно. Про регуляторів ринку криптоактивівПершим до комітету був поданий законопроєкт, розроблений НКЦПФР. Він передбачав, як це передбачає MiCA та взагалі вся світова практика, що ринок криптоактивів, який належить до грошового ринку, тобто CBDC і ті активи, що повʼязані з грошима, відійшли би до [контролю] Національного банку, а ті, що повʼязані з якимись похідними фінансовими або товарними інструментами та все інше, — до Комісії.В результаті доопрацювання документа комітетом до першого читання залишили Національний банк, а замість Комісії додали норму, що Кабміном України буде визначений орган за погодженням із Нацбанком. Наскільки я знаю, зараз про створення нового якогось регулятора не йшло мови. В першу чергу через те, що в нас є євроінтеграційні процеси. В Європі це визначено — там регулятором є саме ті відомства, які відповідають за фінансові ринки, і центробанк. Якщо в якихось країнах центробанк є мегарегулятором, тобто відповідає і за грошовий ринок, і за ринок цінних паперів, то тоді це був би один регулятор. В нас у країні це не так. І тому правильно, коли існує двоє регуляторів.Про групу, що працює над законопроєктом заразНа першому етапі, ще коли ми подавали законопроєкт, було вирішено, що для прискорення процесу — щоб швидко узгодити та відправити законопроєкт до сесійної зали до першого читання — були зібрані лише стейкхолдери від держави. Тобто Комісія з цінних паперів, Національний банк, Міністерство фінансів, Міністерство цифрової трансформації, бо вони були першими, хто почав розробляти [регулювання для криптовалют]. Широкий загал не долучали. Але я певен, що до другого читання ці обговорення будуть ширшими та більш детальними. І там вже буде долучена криптоспільнота. Яким бізнес бачить регулювання криптоіндустрії в Україні? Опитування Incrypted 04.12.2024 31 хв 1829 читати Про «матрицю оподаткування»Криптовалюти самі по собі — це досить складний інструмент для розуміння з точки зору економіки. Тобто є держава, яка якось живе без криптовалют. Їй треба почати жити з криптовалютами таким чином, щоб і тим, хто вже цим професійно займається, було комфортно і воно реально працювало, і ті галузі, які до цього жили без крипти, розуміли, як це може оподатковуватися. «Матриця», яку ми розробили, була спробою почати цей діалог, цю дискусію. Це не означає, що може бути лише так, як там написано. Звісно, що з цього приводу, швидше за все, ще буде думка Мінфіна, того ж самого Податкового комітету, тому що це напряму торкається збору податків і наповнення бюджету. Але «матриця» якраз була спробою якось наочно і більш-менш людською мовою пояснити, що пропонується Комісією у тому законопроєкті, який ми розробили. Що передбачає «матриця оподаткування» від НКЦПФР — розбираємо з юристами 11.04.2025 8 хв 2052 читати Тобто, якщо криптовалюти стануть повсякденною частиною нашого життя та життя нашої країни, це може вплинути й на надходження грошей до бюджету. Тому ми пропонуємо різні варіанти [регулювання та оподаткування]. Але наголошуємо на тому, що є практики, які треба розглянути лише з оглядкою на те, що, можливо, деякі речі можна впровадити після кінця воєнного стану. Про право власності на криптовалюти та арештиВсі зараз говорять про податки та зосередили свою увагу на цьому. Але мені здається, що саме [...] в механізмах, як держава буде контролювати право власності, криється і те, як будуть, наприклад, реалізовуватися механізми арешту майна, заборони. Це те, на що я б більше звертав увагу. На сьогодні це мало описано в тій версії, яка готова до першого читання. І я просто хочу порадити криптоспільноті більше уваги звертати саме на цей розділ, ніж на оподаткування. Тому що якщо буде не описана ця частина, то і бази оподаткування не буде, бо ніхто не захоче цим займатися, якщо не будуть зрозумілі правила гри. Якщо все буде мінятися або з боку держави будуть якісь недружні норми, то навряд чи хтось буде займатися криптовалютами і, відповідно, не буде чого оподатковувати. Тому це все поки що відкрите питання.Про криптовалюти, що куплені до набуття законом чинності Всі розуміють, що це проблема. Підтвердити походження буде важко. І тому депутати запропонували версію, що просто один раз можна буде таку собі податкову амністію отримати, заплативши 5% від продажу і перший раз не показувати походження цих активів.Тут головне, щоби була амністія з боку правоохоронних органів. Щоб потім [до вас] не прийшли й не сказали: «Ну гарно, друже, ти заплатив 5% податку. А тепер доведи нам, що це не злочинним шляхом отримано». Я ось про це трохи хвилююся. Мені здається, що тут треба криптоспільноті виступити з чіткою позицією, що амністія податкова — це гарно, але нам потрібна повна амністія, щоб нас ніхто не міг «кошмарити», щоб капітал, з якого ми перший раз заплатимо податок, щоб він вже визнавався чистим і білим.[Нагадаємо, згідно з оновленим законопроєктом, пропонується встановити податок на прибуток (ПДФО) для фізосіб-власників криптовалют на рівні 18% та додатковий військовий збір. В перший рік після ухвалення документа передбачається знижена ставка у 5% ПДФО].Про фіатні шлюзиНа мою думку, є логічним, що їх мають врегульовано відкрити. Тобто, коли буде прийнятий закон, визначені розподіли повноважень, і Національний банк розумітиме, що він це контролює, він, мабуть, відкриє цей шлюз. Але знову ж таки, що він буде робити, це суто на стороні Нацбанку. [Нагадаємо, з початку 2023 року прямі операції криптоплатформ із гривневими банківськими картками призупинені. Станом на травень 2025 року вони й досі не відновлені].Про оподаткування майнінгу, стейкінгу та аірдропівНаша ідея була така, щоб для стимулювання розвитку цього всього, звільнити від оподаткування майнінг, стейкінг і аірдропи. Чи буде так ухвалено зрештою — не знаю. Знову ж повторююсь, що ми зараз живемо в країні, яка знаходиться в війні. Наша економіка залежить від грошей, які нам надають наші міжнародні партнери-донори. І вони в цьому плані дуже прискіпливі. Вони кажуть: «Дивіться, ми вам даємо гроші, за які ви живете, і виборюєте свою незалежність. А ви в цей час спрощуєте і зменшуєте базу оподаткування. Ми на це не згодні, тому що виходить так, що ви собі робите преференції і берете в нас більше грошей». Тому чи будуть імплементовані всі ці речі, дуже залежить від думки наших партнерів.Про ставлення до криптовалют та власний криптообмінникКолись давно в мене був бізнес криптообмінника. Тобто це до того, щоб всі розуміли, що я не якийсь там чиновник, який хоче все заборонити — у мене з партнером був криптообмінник. Це було багато років тому. Там все було нормально, але у кожного з нас були в житті якісь свої пріоритети, і ми не приділяли достатньо часу цьому і просто вирішили закрити цей бізнес. Хоча зараз, мабуть, що я почував себе ліпше, якби прийняв інше рішення тоді. В нас десь на якомусь гаманці залишилися по біткоїну. Я не захотів лишати [...] Це були якісь копійки тоді. [...]Тому я до цього [криптовалют] відношуся не те що гарно чи погано — я цим колись займався. Я взагалі технократ, люблю всі нові технічні речі. Тому я за все нове і за впровадження цього нового обома руками, всіма кінцівками. Просто трохи посидівши в кріслі держслужбовця, я почав розуміти, що є якийсь інший бік цієї медалі — з погляду держави.Про майбутнє криптовалютВсі погоджуються з тим, що криптовалюти — це вже невід’ємна частина нашого життя. І, на мою думку, колись відбудеться симбіоз. Тобто в чистому вигляді гроші зникнуть, вони перейдуть в різновид віртуальних активів, не обов’язково CBDC. Це можна порівняти із тачскріном. Якщо пам’ятаєте, то він був вигаданий ще в 80-ті роки минулого сторіччя чи навіть раніше. Але допоки Стів Джобс не зробив цю технологію дійсно «юзабельною», її пхали де треба і де не треба, але за неї ніхто не хотів платити. Ось так і зараз з криптою. Вона точно вже є, точно вже використовується, але для держави вона ще така, як тачскрін для людства десь в 90-ті роки. Тобто вже десь близько, коли ми отримаємо той перший iPhone і потім всі у нас будуть апарати з тачскріном. Але цей прорив ще не відбувся.На мою думку, він десь дуже близько — мабуть, це станеться до кінця десятиріччя. Тоді держава зрозуміє, в чому для неї плюс в цьому всьому і сама буде всіляко заохочувати до впровадження блокчейну і віртуальних активів. Зараз держави світу ще не пройшли цей шлях, коли вони визначилися, чим для них корисна ця технологія. Зараз є тиск, з одного боку, споживачів, тому що багато людей користуються [криптовалютами] і вони вже мають вплив на суспільну думку. Але, з іншого боку, є стан очікування від держав, які й хочуть легалізувати, тому що це контроль і податки, й побоюються, що вони втратять вже існуючий контроль. [...] І ось цей острах штовхає державні органи до обережності.Дивіться, поки що немає «буму» по всіх юрисдикціях, щоб всі прийняли законодавство, яке дуже сприяло розвитку криптовалют. Тобто існують так звані Мекки для розвитку крипти, але це поки що поодинокі випадки. І це країни, що мають запас міцності. Тобто, якщо щось у регулюванні крипторинку піде не так і буде якась проблема, їхні економіки витримають. Україна зараз дуже слабка, тому що вона у війні. І тому помилки, які може допустити держава під час впровадження регулювання можуть бути критичними. Економіка може не витримати, треба на це зважати. [...] Тому треба трохи почекати. Може, нам і не зараз треба цей закон. І на мою думку, реальна імплементація оподаткування віртуальних активів, а відповідно і запуск реального регулювання відбудеться лише після закінчення повномасштабної війни, тому що це дуже ризиковано. Сообщение Голова НКЦПФР України про оновлений криптозакон, майбутнє цифрових валют та власний біткоїн-досвід появились сначала на INCRYPTED.